Нема любові понад ту , що окропила кров’ю Крути…
Нема любові понад ту , що окропила кров’ю Крути…
Ці слова написані на могилі Володимира Шульгина та його друга Володимира Наумовича, учасників бою під Крутами. Тоді, 29 січня 1918 року, українськамолодь показала справжній героїзм, стала на захист свого майбутнього та вступила у бій з сильним ворогом, аби здобути незалежність.
Бій під Крутами — важлива подія в ході війни більшовиків проти Української Народної Республіки, незалежність якої проголошено 22 січня 1918 року.
У січні 1918 р. більшовики вже захопили Харків та рухалися до Києва бронепотягами, тому наступ вівся вздовж залізниць. Об’єднавшись, більшовицькі загони мали підступати до столиці через станцію Крути, що знаходилась за 130 км від неї . Завдяки оборонцям Крут більшовицькі війська дорогою до Києва затрималися на 4 дні. За цей час заколот на заводі «Арсенал» було придушено, а в Бресті підписано мирний договір з державами Четвертного союзу, за яким більшовицька держава мала визнати УНР незалежною державою.
Багато патріотів сьогодні зі зброєю в руках крок за кроком наближають нашу перемогу. Неймовірно, та на початку березня 2022 року, через 104 роки неподалік місця подвигу Героїв Крут знову відбулися бої захисників України з російськими окупантами, які наступали на Київ. Жителі Крутянської ТГ всіма можливими способами допомагали нищити ворога. Наше суспільство зробило свій вибір на користь вільного демократичного розвитку власної держави і готове цей вибір захищати ціною власного життя.
Вшанували пам’ять Героїв Крут і студенти та викладачі нашого коледжу.
Софія Климович (група ПО-11) написала поезію, присвячену подвигу крутянців, яку зачитала разом з одногрупницями Топільницькою Марією та Андрущакевич Аліною. Викладач історії України Славич Л.В. (керівник групи ПО-11) у виступі підкреслила значимість подвигу Героїв Крут і запропонувала переглянути фільм «Крути 1918»( технічне забезпечення: Фляк Р.Р., викладач комп’ютерних дисциплін, Гаталевич Олександр, студент КН-21, Мельник Р.Р., викдадач музичних дисциплін). Присутні в актовій залі коледжу змогли пережити з героями буремні дні воєнного лихоліття, відчути атмосферу того часу, бути поруч з крутянцями у найважчі хвилини бою. Зала піднялася, коли герой-крутянець Григорій Піпський перед розстрілом почав співати «Ще не вмерла Україна…»
Минуло вже 106 років, а ворог той самий. Сподіваємось, що колись невивчені уроки історії відійдуть у минуле. Наш час показує, що українці свою історію вчать і роблять правильні висновки. Сил для боротьби і Перемоги України нам усім! Слава Україні!
